Монографія. — Житомир: Житомирський державний технологічний університет, 2009. — 340 с.
На зламі епох в науковому світогляді сталися докорінні та незворотні зміни: людство відмовилося від механістичного сприйняття картини світу і матеріалістичної теорії як методу пізнання, що розглядає досліджуваний об’єкт як стан закритої динамічної системи, ознакою і генеральною метою якої є стійка рівновага. Нині передова наукова думка ґрунтується на методології синергетики, тобто пізнанні закономірностей процесів утворення та функціонування систем, їх самоорганізації та самостабілізації, коректному коригуванні та визнанні провідної ролі зовнішнього середовища. В монографії висвітлена основна ідея про те, що ринковій системі притаманна природа демократичності а, отже, необхідна відповідна парадигма мислення, зорею якої є синергетика.
Пропонується, в першу чергу, магістрам, які є основною вищої освітянської ланки і всім тим, хто прагне крокувати в ногу з цивілізованою сучасністю на шляху демократії, свободи і багатства.
Вступ.
Синергетика, як методологічна основа корегування розвитку соціально-економічних систем.
Принципи та понятійний апарат синергетики.
Економічні категорії в контексті теорії змін та синергетики.
Дослідження ефектів синергії на мікроекономічному рівні.
Синергетика макроекономічних систем.
Синергетичні засади формування стійкості соціально-економічних систем.
Праксеологічна парадигма дослідження економічних і соціальних явищ.
Методологія екологічної статистики: загальні питання.
Опитування в економічних дослідженнях.
Синергетичні засади реклами.
Висновок.
Післямова.
Бібліографія.